правовий захист Діани Шубіної

Посмертне право на батьківство або «Визнайте мене ДОЧКОЮ ОФІЦЕРА!» - 2

Spilka_OU — Sat, 18 Dec 2010 20:37:49 GMT

Незважаючи на позитивний висновок судово-медичної експертизи та показання свідків, протягом п'яти з половиною років судова машина не дозволяла дитині отримати статус дочки загиблого офіцера Криворізької танкової бригади підполковника Олега Тихонова. Нарешті в жовтні цього року Феміда розродилася: рішенням суду дівчинка Діана визнана дочкою Олега Станіславовича. Тепер бюрократи з управління Пенсійного фонду України і управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської райради створили для дитини необгрунтовані перешкоди.

Загинув при виконанні військового обов'язку
Напевно, загиблий в Іраку підполковник Криворізької танкової бригади Олег Тихонов перевернувся б у труні, якби дізнався, що його п'ятирічна дочка Діана до цих пір не може вступити в законні права з отримання пенсії по втраті годувальника, а також отримати статус члена сім'ї загиблого військовослужбовця. Олег Станіславович чекав цієї дитини, але так і не дожив до її народження. Сьогодні доводиться матері дівчинки - Олені Шубіної - з боями відвойовувати законні права їх спільного дитя, але всі її старання поки не увінчалися успіхом. Спочатку гальмувала з винесенням позитивного рішення судова машина. Тепер у повному ступорі чиновники інших відомств.
У «Домашній газеті» від 24.06.2009 року була опублікована стаття «Офіцерська донька». У ній військовослужбовець Криворізької танкової бригади Олена Шубіна розповідала про те, що їхня спільна з Олегом Тихоновим дитина протягом чотирьох років не може отримати статус дочки загиблого офіцера. Нагадаю коротенько суть справи.
З 2004-року року Олена Шубіна проживала в цивільному шлюбі з підполковником Тихоновим. Олег Станіславович обіймав посаду заступника командира бригади з бойової підготовки. Проживали в квартирі Олени, на Всебратське-2, у старому містечку. Приватизована квартира Олега Тихонова, на яку потім було накладено арешт, розташована в цьому ж будинку. У той час Олег здавав її квартирантам. Законна дружина Олега проживала на Макулане у своїй квартирі, подарованої батьком. У Олега від неї росте донька. На момент спільного проживання з Оленою, дочкою підполковника Тихонова було 16 років.
З дружиною Олег Станіславович фактично не жив з 1996-го року, але офіційно вони не розійшлися. На той момент Олена теж перебувала в законному шлюбі з офіцером танкової бригади, але вже п'ять років разом не проживали. У них зростає з ним спільна дочка, 1990 р.н.
Наприкінці лютого 2004-го року Олег остаточно переїхав до Олени. У цей же самий час на базі Криворізької танкової бригади він займався підготовкою сімдесят третього окремого механізованого батальйону, який і очолював для відрядження в Ірак.
Коли з'ясувалося, що Олена вагітна, то вони разом з Олегом їздили по лікарях (один з них в суді цей факт підтвердив), питав у медиків, коли вона буде народжувати, і чи встигне він до цього часу повернутися з відрядження (ротація через кожні півроку ).
За чотири дні до відрядження Олена з Олегом на кілька днів поїхали до його родичів у Новгород-Сіверський, Чернігівської області. Олег познайомив її зі своїм батьком (нині покійним), рідним братом (теж помер) і двоюрідною сестрою. А також повідомив про вагітність: підтвердив , що це їхня спільна і бажана дитина.
Олег поїхав разом зі своїм підрозділом до Іраку 21 вересня 2004 року. А 29-го вересня він там загинув під час ДТП.

Бажана дочка і судові кола
Шубіна Діана Олегівна народилася 30 квітня 2005 року. (Забігаючи вперед, скажу, що згідно з новим свідоцтвом про народження від 28 жовтня 2010 Діана Шубіна стала Діаною Тихонової). Олена Шубіна звернулася в Центрально-Міський районний суд про визнання факту батьківства і призначення Діані пенсії по втраті годувальника. Поки збиралися папери і уточнювалися інші деталі, слухання справи під головуванням судді Соколан почалося тільки 10 жовтня 2005 року. За клопотанням Олени, Одеське обласне бюро судово-медичних експертиз провело судово-молекулярну генетичну експертизу. Висновки експертів такі. Цитую: «... може припадати біологічним батьком дитини з вірогідністю 99, 99%, що відповідає формулюванню« батьківство практично доведено ».
Суддя Соколан розглядала цю справу півроку. Потім вона була призначена суддею Дніпропетровського Апеляційного суду і справу передали судді цього ж районного суду Черкасенко. Ця суддя стала його розглядати з самого початку. Судові слухання під її головуванням тривали 2 роки. 23 травня 2008 суддя Черкасенко винесла рішення: батьківство визнати, пенсію дитині призначити. Тобто, суд задовольнив вимоги Олени в повному обсязі. З цього моменту можна було говорити про вступ дитини у спадок. Але не спадок було потрібно Олені. Вона домагалася, щоб Олега визнали батьком Діани, і щоб дитині було призначено пенсію (близько 800 гривень на місяць). Тим більше що ці гроші, які виділяються державою, ніяк не впливають на суму, яка виплачується його старшої дочки.
Законна дружина Олега оскаржила дане рішення в Апеляційному суді Дніпропетровської області. 24 березня 2009 Апеляційний суд виніс рішення: справау відправити у Центрально-Міський районний суд на новий розгляд. Мотивувала колегія суддів своє рішення тим, що відповідач у справі (обласний військкомат) нібито не був сповіщений про розгляд цієї справи. І не давав згоди на розгляд справи за його відсутності. Але насправді на сторінці № 138 справи є необхідна письмова заява від обласного воєнкома Миронова. Але ... Справа прийняла до свого провадження суддя Чумак. На момент торішньої публікації в «ДГ» справа з мертвої точки зрушено не було.

Про справу Шубіної дізнався і президент України
Сьогодні у нас знову в гостях Олена Шубіна і член Спілки офіцерів України полковник запасу Петро Лисенко. Першим бере слово Петро Олексійович:
- У першу чергу ми хочемо висловити подяку вашій газеті за публікацію.
Олена Шубіна дійсно потребувала нашої допомоги, і ми їй допомогли, чим змогли. З нашою допомогою у процес розголосу були підключені різні громадські організації, ЗМІ, недержавні і неполітичні структури. І навіть створено спеціальний Інтернет-сайт. Європейський суд вже прийняв до провадження справу «Шубіна проти України». У квітні цього року в Києві відбувся з'їзд Спілки офіцерів. України. Він звернувся до Верховного головнокомандувача Збройних сил України Віктора Януковича і до Генеральної прокуратури України з проханням взяти справу Шубіної під контроль і не допустити в першу чергу знищення генетичних зразків, тому що в судово-медичній експертизі вони вже були знищені (терміни зберігання закінчені). Залишилися лише у Центрально-Міському суді. І справа зрушила з мертвої точки. Під час судових слухань під головуванням судді Чумак, представник органів опіки нарешті почав виконувати свої функціональні обов'язки, тобто, захищати інтереси дитини. А до цього чиновник просто сидів і мовчав, а якщо й говорив, то лише одну фразу: «На розсуд суду». А тут представник опіки та піклування (на диво) в суді сказав наступне: «Є в справі експертиза, підписана професорами, яка зробила чіткі висновки, що Олег Тихонов доводиться батьком Діани Шубіної. І мені незрозуміло, чому суд до цих пір не прийняв рішення ».
У вересні цього року в судовому засіданні третя сторона у справі (законна дружина Олега Тихонова) заявила, що не проти визнання батьківства і запропонувала мирову угоду, у разі, якщо Олена Шубіна відмовиться від спадщини дочки - одній дев'ятий частини двокімнатної приватизованої квартири Олега Станіславовича. Олена погодилася. 5 жовтня цього року суддя Чумак винесла рішення про визнання Олега Тихонова батьком Діани. Здавалося б, всі труднощі вже позаду. Але як виявилося, не все так просто, - закінчує думку Петро Лисенко.

«На цей раз борюся з бюрократичною машиною»
Нашу розмову продовжує Олена Шубіна:
- Насамперед я попрямувала до управління Пенсійного фонду Центрально-Міського району. Мені потрібно було оформити документи для нарахування пенсії дитині по втраті годувальника, а також домогтися отримання пенсії за п'ять з половиною років (близько 50-ти тисяч гривень). Але в Пенсійному фонді категорично відмовили мені виплачувати пенсію за минулі роки. Керівництво Пенсійного фонду мотивує свою відмову тим, що пенсія призначається з моменту смерті годувальника або з дня подачі заяви, тобто, з сьогоднішнього дня. І ось це «або» Пенсійний фонд трактує в свою користь. Але яким же чином я могла написати заяву раніше, якщо Діана не була визнана дочкою Олега? Яким же чином Діана могла отримувати пенсію з дня загибелі Олега ... з тієї ж причини? Але для керівництва Пенсійного фонду судове рішення не указ. Моя заява прийняти не захотіли, письмово відповідати теж відмовилися. Кажуть, мовляв, скаржтеся на нас в область. Як начальство скаже, так і зробимо. Написала я відповідний папір до обласного управління. Відповіді на нього поки не послідувало. Схоже, що у Пенсійному фонді Центрально-Міського району просто розгубилися, адже справа, мабуть, для них не зовсім звичайна. Районне керівництво зайняло вичікувальну позицію.

- Але ж Діана крім пенсії по втраті годувальника має право на доплати та пільги. Хоч в управлінні праці та соціального захисту населення проблем з оформленням документів не виникло? - Ставлю питання своєї співрозмовниці.
- У тому-то й річ, що і там ми натрапили на стіну нерозуміння. Дійсно, Діана має право на пільги і доплати як дочка загиблого учасника бойових дій. Управління праці та соцзахисту населення Центрально-Міської райради повинно було видати моєї дочці свідоцтво, в якому вказано статус члена сім'ї загиблого військовослужбовця. Посадові особи цього управління мені відповіли: так, Діана має право, але для цього крім усього іншого потрібен ще один документ: виписка з протоколу засідання військово-лікарської комісії (ВЛК), а тепер - увага «по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій , каліцтв Олега Тихонова ». Маячня повна. Який ще причинний зв'язок, якщо Олег загинув? Ніяка ВЛК не збиралася і не проводилася, тому що Олег загинув за кордоном, а значить, не існує і відповідного протоколу, сказали мені у військкоматі. Тому ще раніше Міністерство оборони України через військкомат надало для соцзабезу копію наказу Міністерства оборони України, підписаного командувачем Сухопутними військами генерал-лейтенантом Петруком від 24 жовтня 2004 року. У цьому наказі сказано чітко: «Виключити зі списку офіцерського складу у зв'язку зі смертю і визнати таким, що загинув при виконанні військового обов'язку». До того ж у пакеті документів, що знаходяться в управлінні, є медичне свідоцтво про смерть Олега № 4 від 29.09.2004 року, видане судово-медичним відділенням медичної роти в / ч А3023, якої вже немає. Але чиновники стоять на своєму: дайте нам копію з протоколу ВЛК і крапка.
Але весь парадокс в тому, що адже старша дочка Олега давно має статус члена сім'ї загиблого військовослужбовця і без цієї виписки з неіснуючого протоколу. Підніміть, кажу чиновникам управління, її документи, як це зробили в Пенсійному фонді, і все стане на свої місця. А мені відповідають, що старшої дочки Олега відповідний статус визначав військкомат (раніше дійсно подібними справами займалися військкомати), а у нас інші «правила гри». Так що, кажу керівництву управління, ви з військкоматами керуєтеся різними законодавствами? Ні, одними законами, відповідають: але дайте виписку з протоколу ВЛК. Не буде виписки - не буде статусу. Так що історія не закінчується ні в Кривому Розі, ні в Страсбурзі. Будемо продовжувати боротися. Раніше боролися з судовою машиною, а тепер - з бюрократичною. Будемо йти до кінця, адже досвід боротьби за п'ять з половиною років вже накопичено величезний, - з оптимізмом у голосі закінчує нашу розмову Олена Шубіна.

Чищення і нагляд!
Перш ніж підвести підсумки, дозвольте для початку процитувати пункт 1 статті 3 Конвенції про права дитини (Прийнята резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї від 20 листопада 1989 року. Набула чинності 2 вересня 1990 року): «В усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами - першочергова увага має приділятися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини».
А в нас як подивишся на звіти чиновників, відповідальних за соцзахист дітей, так від радості плакати хочеться. Як послухаєш їхні довгі монологи на прес-конференціях, так відразу ж розумієш, що криворізьким дітям живеться краще нікуди. А коли стикаєшся з конкретною проблемою, то раптом ловиш себе на думці, що всі слова криворізьких держслужбовців так і залишаються словами. Тому керівництву Кривого Рогу для прийняття рішення, спеціально процитую ще один пункт з тієї ж Конвенції, положення якої є обов'язковими для виконання державою Україною. Так, і про всяк випадок нагадаю, що місцевою владою Кривого Рогу - в тому числі.
Пункт 3 цієї ж статті говорить: «Держави-учасники забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема ... ПРИДАТНОСТІ їх персоналу, а також компетентного нагляду».
О-о-о, автори Конвенції про права дитини як у воду дивилися, коли згадали в цьому документі про придатність персоналу установ, служб та органів, що відповідають за піклування про дітей або їх захист. Так що панове можновладці, час займатися наглядом. Краще сьогодні один раз зробити зачистку і навести порядок, і протягом наступних років у газетах не будуть з'являтися ганебні для чиновників статті про порушення прав дітей. Чи слабо? Чи знову потрібно звертатися до президента України? Можна й так. Але в такому випадку ... Так, у такому разі навіщо нам потрібна беззуба місцева влада?

Іван Гроза

Газета Крімінал Кривбасу № 24 (62) грудня 2010

zampolit.at.ua

Дніпропетровська обласна прокуратура відповіла Голові СОУ

Spilka_OU — Thu, 01 Jul 2010 11:48:29 GMT

Генеральний прокурор відповів Спілці Офіцерів України

Spilka_OU — Tue, 22 Jun 2010 21:28:47 GMT

ЗВЕРНЕННЯ XX З’ЇЗДУ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ТА ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА УКРАЇНИ

Spilka_OU — Tue, 22 Jun 2010 21:22:45 GMT

вих. № 50-с
28 квітня 2010

ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ
ВЕРХОВНОМУ ГОЛОВНОКОМАНДУВАЧУ
ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
ЯНУКОВИЧУ ВІКТОРУ ФЕДОРОВИЧУ
ГЕНЕРАЛЬНОМУ ПРОКУРОРУ УКРАЇНИ
ОЛЕКСАНДРУ ІВАНОВИЧУ МЕДВЕДЬКУ

ЗВЕРНЕННЯ
XX З’ЇЗДУ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ
З приводу захисту прав ШУБІНОЇ Діани - неповнолітньої дитини загиблого офіцера-миротворця члена СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ підполковника ТИХОНОВА Олега Станіславовича.

До Всеукраїнської громадської організації Спілки Офіцерів України звернулися члени Криворізької міської організації СОУ та військовослужбовці Криворізького гарнізону з приводу захисту прав Шубіноі Діани - неповнолітньої дитини загиблого офіцера-миротворця члена Спілки Офіцерів України підполковника Тихонова Олега Станіславовича.

Суть звернення полягає у тому, що неповнолітня дитина Діана Шубіна ще до свого народження втратила батька - українського офіцера-миротворця члена Спілки Офіцерів України підполковника Олега Станіславовича Тихонова, який очікував на її народження разом з Оленою Валентинівною Шубіною, але загинув виконуючи свій службовий обов'язок в республіці Ірак. Родина, яка вже реально існувала і чекала народження бажаної дитини, збиралася формально закріпити свої стосунки після відрядження в Ірак Олега Станіславовича. У зв'язку з тим, що він на той час формально ще знаходився у шлюбі з першою дружиною, швидке оформлення нового шлюбу було неможливим (а головним на той час для підполковника Тихонова Олега Станіславовича було виконання миротворчого завдання Української держави в республіці Ірак). Дитину, якою була вагітна Олена Валентинівна від Олега Станіславовича. вони бажали виховувати разом і не приховували цього від своїх близьких і друзів. З червня 2005 року триває судовий розгляд справи по встановленню батьківства Тихонова Олега Станіславовича відносно неповнолітньої Діани Шубіної. Ознаки штучного затягування цієї справи та в інтересах третіх осіб очевидні.

Але останньою краплею, що спонукала звернутися до Вас стало явне намагання судді Чумак на вимогу третьої особи поставити під сумнів результати судово-медичної експертизи, як основного доказу того, що Олег Станіславович Тихонов є біологічним батьком неповнолітньої Діани Шубіної та категорична безпідставна відмова на дозвіл здійснення відео зйомки портативною відеокамерою судового засідання Лисенком Петром Олексійовичем (письмову заяву Лисенка з цього приводу суддя Чумак просто повернула в залі засідання і сказала «Ні»)

Для всіх хто хоча б раз бачив Олега Станіславовича Тихонова не треба ні яких експертиз, щоб визнати його причетність до народження Діани Шубіної, - бо зовнішня схожість ( а сьогодні вже можна спостерігати й де які психологічну схожість (в характері, темпераменті... Діани) батька і доньки очевидна.

То ж ми, українські офіцери, не можемо не реагувати на те , що намагається робити наше судочинство руками таких суддів як Чумак з українськими дітьми, які народжені від любові, бажаними для батьків. Нажаль, до сьогодні за права неповнолітньої доньки українського офіцера-миротворця Діани Шубіної бореться тільки її мати - Шубіна Олена Валентинівна, яка сама є військовослужбовцем і постійно виконує обов'язки по несенню бойового чергування. Державні структури, які повинні представляти і захищати інтереси неповнолітньої дитини в суді, сьогодні від цієї справи відштовхнулися. Справу до розгляду прийнято міжнародним судом з прав людини у м.Стразбурзі, але ми знаємо як сьогодні в Україні виконуються судові рішення (міжнародний суд - не виключення).

Оскільки справа стосується прав та інтересів неповнолітньої дитини, важливість предмету розгляду для позивачки вимагає швидкого розгляду скарг, спираючись на викладене ми впевнені у тому, що справу про визнання батьківства українського офіцера-миротворця Тихонова Олега Станіславовича відносно неповнолітньої доньки Шубіної Діани Олегівни конкретні посадові особи судових та державних органів у змові з третьою особою намагаються не тільки затягнути, але й взагалі фальсифікувати шляхом знищення генетичних зразків ( а на сьогодні згідно вимог внутрівідомчих нормативних документів в МСЕК зразки вже знищені за встановленим, терміном, залишилися тільки в суді) як основного доказу у справі.

На підставі наведеного, делегати з’їзду звертається з клопотанням про наступне:

1. У межах чинного законодавства не дозволили знищити або фальсифікувати
генетичні зразки, як основний доказ у справі про встановленню батьківства
Тихонова Олега Станіславовича відносно неповнолітньої Шубіної Діани
Олегівни.

2. Віддати відповідні доручення державним органам і установам, що повинні
належним чином здійснювати представництво інтересів Шубіної Діани Олегівни у справі по встановленню батьківства Тихонова Олега Станіславовича відносно неї.

3. Максимально забезпечити відкритість і неупередженість розгляду справи по встановленню батьківства Тихонова Олега Станіславовича відносно Шубіної Діани Олегівни.

За дорученням делегатів З’їзду
З повагою,

ГОЛОВА
СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ
НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ
ІІ СКЛИКАННЯ
ПОЛКОВНИК В. БІЛОУС

Лист до Всеукраїнської громадської організації СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ

Spilka_OU — Mon, 21 Jun 2010 21:06:53 GMT

Голові Всеукраїнської громадської організації
СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ
Народному депутату України ІІ скликання
полковнику В’ячеславу БІЛОУСУ

Виконавчому комітету
Всеукраїнської громадської організації
СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ

01021, м. Київ, вул. Грушевського, 30/1, к.325

Лист-звернення
Криворізької міської організації Всеукраїнської громадської організації СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ та військовослужбовців Криворізького гарнізону до Всеукраїнської громадської організації СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ з приводу захисту прав ШУБІНОЇ Діани – неповнолітньої дитини загиблого офіцера-миротворця члена СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ підполковника ТИХОНОВА Олега Станіславовича.

Шановний В’ячеславе Олександровичу !
Шановні українські офіцери - представники Всеукраїнської громадської організації СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ!

Розуміємо , що сьогодні нелегкі часи переживає наша країна. Але наше звернення викликане тією обставиною, що воно стосується забезпечення права на отримання державних гарантій неповнолітньою дитиною Діаною Шубіною, яка ще до свого народження втратила батька – українського офіцера-миротворця члена Спілки Офіцерів України підполковника Олега Станіславовича Тихонова, який очікував на її народження разом з Оленою Валентинівною Шубіною, але загинув виконуючи свій службовий обов’язок в республіці Ірак. Знаємо про щирі справжні стосунки Олега Станіславовича і Олени Валентинівни не по чуткам, бо всі ми були свідками і безпосередніми учасниками взаємовідносин з ними як із родиною яка вже реально існувала і збиралася формально закріпити свої стосунки після відрядження в Ірак Олега Станіславовича. У зв’язку з тим, що він на той час формально ще знаходився у шлюбі з першою дружиною, швидке оформлення нового шлюбу було неможливим. Дитину, якою була вагітна Олена Валентинівна від Олега Станіславовича, вони бажали виховувати разом і не приховували цього від своїх близьких і друзів. Далі ми вимушені викласти суть більш сухою юридичною мовою.

У червні 2005р. до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу звернулася Шубіна Олена Валентинівна, яка діє в інтересах неповнолітньої Шубіної Діани Олегівни, з позовом до Дніпропетровського обласного військового комісаріату «Про визнання факту батьківства та отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника».
Батько дитини Шубіної Діани Олегівни – командир 73 ОМБ підполковник Тихонов Олег Станіславович з яким Шубіна О.В. проживала у громадянському шлюбі, загинув під час виконання миротворчої місії у республіці Ірак на момент її вагітності.
Шубіною О.В. суду були надані усі докази зібрані з урахуванням вимог ЦПК України, а саме:
1. Документальні докази (особисті документи, фотографії тощо);
2. Покази численних свідків про факт їхнього спільного проживання з Тихоновим О.С.;
3. За клопотанням позивачки була призначена та проведена судова молекулярно-генетична експертиза, яка майже зі 100-відсдтковою вірогідністю підтвердила факт батьківства Тихонова О.С. відносно неповнолітньої Шубіної Діани Олегівни.

По незалежним від позивача причинам та у порушення вимог ст.157 ЦПК справа слухалась у суді першої інстанції три роки.
Судом до слухання у справі було залучено у якості третіх осіб спадкоємців загиблого Тихонова О.С. – Тихонову О.І. та Тихонову М.О. Ці особи разом зі своїм представником Ямковим В.І. у ході усього судового розгляду справи усілякими засобами та шляхами затягували процес, зривали судові засідання, заявляли необґрунтовані клопотання, при свідках погрожували позивачу і взагалі вели себе цинічно та нахабно. На протязі слухання справи у суді першої інстанції, Дніпропетровський апеляційний суд здійснював посадовий тиск на суддів Соколан Н.О. та Черкасенко Т.Г., мотивуючи це скаргою третьої особи по справі Тихонової О.І. щодо необ’єктивності та упередженості вище вказаних суддів. Судді Черкасенко Т.Г. після виклику у Дніпропетровський апеляційний суд у серпні-вересні 2006р. на раду суддів, було винесено догану після чого слухання справи було затягнуте майже на два роки. Також третя особа по справі постійно оскаржувала участь у процесі прокурора Центрально-Міського району м. Кривого Рогу, який захищав інтереси дитини.
В період слухання справи у суді першої інстанції з приватних розмов третьої особи по справі стало відомо про родинні стосунки між головою Дніпропетровського апеляційного суду Віхрова В.В. з батьками співмешканця доньки Тихонової О.І. – Марини та її відверті висловлювання про те, що вона «уже з усіма домовилася і усім заплатила за вирішення справи не на користь дитини».
Представник третьої особи Ямковий В. при спробах судді Черкасенко Т.Г. прискорити слухання, постійно погрожував їй новими «розбірками з нею в апеляційному суді».

23.05.2008р. Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу було винесено рішення яким позовні вимоги позивачки було задоволено в повному обсязі.

23.06.08р. третя особа по справі Тихонова О.І. оскаржила це рішення в апеляційному суді Дніпропетровської області. Не зважаючи на те, що нею не було надано жодного доказу для спростування факту батьківства, безпідставність, необґрунтованість, юридичну безграмотність апеляційної скарги, апеляційний суд Дніпропетровської області 24.03.2009р. виніс ухвалу про скасування рішення та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.03.2009р. була винесена з грубим порушенням норм процесуального права, зокрема ст. 311 ЦПК України та суперечить матеріалам справи.
Апеляційний суд безпідставно стверджує, що відповідач по справі – Дніпропетровський обласний військкомат належним чином не був повідомлений та справа була розглянута за його відсутності. Це ствердження повністю суперечить матеріалам справи. На ім’я голови суду була отримана заява від 23.05.2006р. за №531 (а. с. 138) військового комісара Миронова Ю.В. з проханням здійснювати розгляд справи без участі представника обласного військкомату. Тому суд першої інстанції виконавши всі вимоги цивільного судочинства, зокрема ст.169 ЦПК України вирішив справу згідно з законом.
Стосовно ствердження апеляційним судом, що нібито суд першої інстанції вирішив питання про права і обов’язки осіб які не були притягнуті до участі у справі, зазначаємо, що:
На момент подачі до суду позивачем позовної заяви та розгляду справи судом першої інстанції, пенсії у разі втрати годувальника згідно законодавству призначалися обласними військкоматами (Наказ Міністра оборони №205 від 08.08.19994р. «Про затвердження Положення про порядок призначення та виплати в Міністерстві оборони України державних пенсій і допомог військовослужбовцям та членам їх сімей»).
Згідно п. 2 Постанови правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007р. «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”» обласні військові комісаріати є уповноваженими структурними підрозділами Міністерства оборони саме до яких подаються документи для призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника, а вони направляють їх зі своїми висновками до органів Пенсійного фонду України. Окремо зазначаємо, що ні на військові комісаріати ні на Пенсійний фонд згідно чинного законодавства не покладаються функції встановлення (а також визнання чи заперечення фактів батьківства). Це є виключно прерогативою суду, рішення якого є обов’язковим для цих державних установ. Тому ствердження апеляційного суду Дніпропетровської обл. про те, що суд першої інстанції своїм рішенням порушив права Пенсійного фонду є безпідставними. До того ж при винесенні ухвали від 24.03.2009р. Апеляційний суд замість того щоб керуватись чинним законодавством посилається на відповідь Пенсійного фонду України від 28.09.2005р., у якому мова йде про виплату компенсаційних сум, а не про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника (а. с. 14 – 16).
Основна суть вказаної справи – це встановлення батьківства померлого Тихонова О.С. щодо неповнолітньої Шубіної Діани Олегівни, а призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника – це мета, яка повинна бути зазначена у заяві тільки в дотримання вимог п.1 ч.1 ст.258 ЦПК України. Таким чином Дніпропетровський апеляційний суд порушив п.2 ст.308 ЦПК України та скасував правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Крім грубих порушень апеляційним судом норм процесуального права та ст.ст. 8, 9, 24, 52, 55, 64, 129 Конституції України були допущені порушення норм міжнародного права, а саме: ст.ст. 2, 3 «Конвенції про права дитини» де зазначено, що «В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини».
Крім того Дніпропетровським апеляційним судом було порушено п.1 ст.6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» в якій зазначено: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків». Незважаючи на вище вказані факти апеляційний суд навіть не намагався захистити права неповнолітньої дитини, а навпаки прикладав усі зусилля щоб порушити їх, сприяв затягуванню слухання справи, визнаючи причини неявки третьої особи та її представника поважними без жодних підтверджуючих документів.
На протязі усього слухання справи у апеляційному суді, головуюча суддя Митрофанова постійно перешкоджала здійснювати процесуальні права Шубіної О.В. і не вислуховувала її думку, не приймала до уваги надані нею докази, грубо переривала її під час надання доводів.
Колегія суддів замість того щоб вивчити матеріали справи, вислухати доводи позивачки, її представника та прокурора, захистити права та інтереси неповнолітньої дитини, безпосередньо у відкритому судовому засіданні уважно вивчали майновий та матеріальний стан Тихонової О.І. Судячи зі стану апеляційної скарги, яка знаходиться в матеріалах справи, вона ретельно вивчалася та шукалися будь-які причини та зачіпки для скасування рішення. Коли ж з’ясувалося, що жодних причин для цього не має, апеляційний суд виніс ухвалу мотивуючи її вигаданими причинами, грубо порушивши процесуальні норми та не дотримався принципів верховенства права.
21 квітня 2009р. Шубіна О.В. звернулась до Судової палати у цивільних справах Верховного суду України з касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської обл. від 24.03.2009р. 15 травня 2009р. – суддя Верховного суду Л.І.Охрімчук навіть не читаючи касаційної скарги (бо порушення законодавства вказані в ній є явними та кричущими), своєю ухвалою відмовив у відкритті касаційного провадження визнавши скаргу необґрунтованою, чим прямо порушив право позивачки на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі зазначене у ст.13 «Конвенції про захист прав людини…»
Враховуючи таке неналежне виконання представниками органів судової влади своїх професійних обов’язків, позивачка вимушена була звернутись за захистом прав та інтересів неповнолітньої дитини до органів прокуратури.
Прокуратура Центрально-Міського району м. Кривого Рогу приймала участь у слуханні справи під час першого провадження і прокурором Лантушенко В.П. до апеляційного суду були надані заперечення на апеляційну скаргу третьої особи по справі. Але, не зважаючи на це, новопризначений прокурор Центрально-Міського району В. Прихожанов в безапеляційній формі відмовив Шубіній О.В. у подальшому захисті порушених судом прав дитини та внесенні касаційного подання на ухвалу Дніпропетровського апеляційного суду. Ця відмова була оскаржена позивачкою у прокуратурі Дніпропетровської області, а потім у Генеральній прокуратурі України. Заступник генерального прокурора В.Кудрявцев 19.06.2009р. доручив прокурору Дніпропетровської обл. організувати перевірку наведених позивачкою доводів та вжити заходів реагування. На протязі червня – серпня 2009р. прокуратури усіх рівнів (Військова прокуратура Криворізького гарнізону, Військова прокуратура Південного регіону України, прокуратура Центрально-Міського району м. Кривого Рогу, прокуратура Дніпропетровської області) надавали відповіді, що за результатами перевірки, порушень апеляційним судом Дніпропетровської обл. норм матеріального та процесуального права під час розгляду справи не встановлено. Крім того підстав для прокурорського реагування в порядку нагляду та захисту прав дитини немає. Виникає питання: Чим керувалися представники органів прокуратури, які три місяці поспіль надавали позивачці необґрунтовані відмови, якщо заява прокурора Центрально-Міського району Прихожанова від 31.08.09р. про те, що ним за дорученням Генеральної прокуратури будуть вивчатися матеріали справи з метою з’ясування законності судових рішень з’явилася в матеріалах справи тільки 01.09.2009р. (а. с. 162)? Очевидно, що ніякі перевірки ніким не проводилися, матеріали справи не вивчалися, прокуратури усіх рівнів продемонстрували повне небажання визнавати порушення чинного законодавства, недотримання принципів верховенства права судами всіх інстанцій, дозволили і надалі порушувати права дитини та людські права позивачки. Неналежне виконання працівниками органів прокуратури своїх службових обов’язків, на даний час сприяє подальшому порушенню прав дитини, підриває авторитет прокуратури та викликає обґрунтовані сумніви щодо незалежності, об’єктивності та неупередженості цього наглядового органу.
Користуючись своїм конституційним правом зазначеним у ст.55 Конституції України, позивачка Шубіна О.В. 25.06.2009р. звернулася до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Н. Карпачової за захистом своїх прав та порушених судом прав дитини.
Незважаючи на те, що робота омбудсмена не регулюється і не обмежується судовим правом, він може прямо використовувати міжнародні угоди і спиратися на них, позивачкою було отримано відписку Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини від 08.07.2009р. З якої видно, що замість того щоб з’ясувати умови і обставини виникнення обмежень індивідуальних прав та свобод або небажаних дій чи бездіяльності державних судових та наглядових органів, заступник завідуючого відділом адміністративного та цивільного права А.Черненко фактично відмовив Шубіній О.В. у захисті прав неповнолітньої дитини та порадив звернутись за захистом своїх порушених прав до Європейського суду з прав людини.
15 травня 2009р. у другому провадженні Центрально-Міський районний суд призначив справу до попереднього розгляду.
24.06.09р. відбулося засідання під головуванням судді Чумак Н.О. де вона заявила позивачці та її представникові, що її не хвилює питання порушення судом процесуальних строків, порушення судом прав дитини і, що при подальшому розгляді справи вона буде керуватись тільки побажаннями та вказівками Дніпропетровського апеляційного суду (тобто як і апеляційний суд не звертати увагу на вимоги законодавства і докази позивача, а займати позицію третьої особи і не дотримуватись принципів верховенства права під час розгляду справи).
11.08.2009р. Шубіна О.В. подала заяву про відвід судді Чумак Н.О.
20.08.2009р. засідання на якому повинна була розглядатись ця заява було перенесено на 08.09.2009р. у зв’язку з терміновим відрядженням судді Чумак Н.О. до Дніпропетровського апеляційного суду у день засідання та відсутністю представника третьої особи який був заздалегідь попереджений про дату і час судового засідання.
08.09.2009р. засідання знову було перенесено на 16.09.2009р. у зв’язку з неявкою представника Пенсійного фонду.
17.09.2009р. суддею Чумак була винесена ухвала в якій вона відмовила позивачці у відводі судді. Цією невмотивованою ухвалою, суддя Чумак ще раз продемонструвала свою особисту зацікавленість у розгляді справи саме нею та підтвердила сумніви щодо її об’єктивності та неупередженості. Невмотивованою відмовою взяти відвід, суддя Чумак ще раз продемонструвала свою залежність від посадових осіб апеляційного суду, яким вигідно щоб справу розглядала саме суддя Чумак.
05.10.2009р. у зв’язку з тим, що розгляд справи п’ятий місяць поспіль знаходиться на стадії попереднього судового засідання, що напряму порушує людські права позивача зазначені у ст.ст. 6, 13 «Конвенції про захист прав людини…» та права дитини (ст.ст. 2, 3 «Конвенції про права дитини»), позивачкою повторно було заявлено відвід судді Чумак.
12.10.2009р. суддя Чумак винесла ухвалу про відмову у відводі, знову ж таки нічим не вмотивованою. Суддя Чумак та посадові особи Дніпропетровського апеляційного суду демонструють повну впевненість у своїй безкарності та безвідповідальності. А керує цим судовим свавіллям та беззаконням голова Дніпропетровського апеляційного суду, член Ради суддів України Віхров В.В., дії якого не мають нічого спільного з неупередженим правосуддям. Така поведінка представників судових органів шкодить авторитету судової гілки влади та дають нам усі підстави стверджувати, що на вирішення справи впливають не аргументи сторін і надані докази, а якісь невидимі (точніше тіньові) чинники, що в свою чергу дає можливість впливати на рішення суду або ж, за потреби, нескінченно довго передавати справу по інстанціям.
Поведінка представників національних органів влади відносно неповнолітньої дитини є ганебною, злочинною та являє собою приклад виняткового цинізму та жорстокості по відношенню до беззахисної неповнолітньої дитини, батько якої загинув захищаючи інтереси ДЕРЖАВИ.
Але останньою краплею, що спонукала звернутися до Вас стало явне намагання судді Чумак на вимогу третьої особи поставити під сумнів результати судово-медичної експертизи, як основного доказу того, що Олег Станіславович Тихонов є біологічним батьком неповнолітньої Діани Шубіної та категорична безпідставна відмова на дозвіл здійснення відео зйомки портативною відеокамерою судового засідання Лисенком Петром Олексійовичем (письмову заяву Лисенка з цього приводу суддя Чумак просто повернула в залі засідання і сказала «Ні»)
Для всіх хто хоча б раз бачив Олега Станіславовича Тихонова не треба ні яких експертиз, щоб визнати його причетність до народження Діани Шубіної, - бо зовнішня схожість ( а сьогодні вже можна спостерігати й де які психологічну схожість (в характері, темпераменті … Діани) батька і доньки очевидна.
То ж ми – свідки всіх цих подій, не можемо не реагувати на те , що намагається робити наше судочинство руками таких суддів як Чумак з дітьми, які народжені від любові, бажаними для батьків. Нажаль, до сьогодні за права неповнолітньої доньки українського офіцера-миротворця Діани Шубіної бореться тільки її мати - Шубіна Олена Валентинівна, яка сама є військовослужбовцем і постійно виконує обов’язки по несенню бойового чергування. Державні структури, які повинні представляти і захищати інтереси неповнолітньої дитини в суді, сьогодні від цієї справи відштовхнулися.
Оскільки справа стосується прав та інтересів неповнолітньої дитини, важливість предмету розгляду для позивачки вимагає швидкого розгляду скарг, спираючись на викладене ми впевнені у тому, що справу про визнання батьківства українського офіцера-миротворця Тихонова Олега Станіславовича відносно неповнолітньої доньки Шубіної Діани Олегівни конкретні посадові особи судових та державних органів у змові з третьою особою намагаються не тільки затягнути, але й взагалі фальсифікувати шляхом знищення генетичних зразків ( а на сьогодні згідно вимог внутрівідомчих нормативних документів в МСЕК зразки вже знищені за встановленим терміном, залишилися тільки в суді) як основного доказу у справі.
У зв’язку з цим , -

ПРОСИМО ВАС:

1. Розгляд справи щодо встановлення батьківства українського офіцера-миротворця Тихонова Олега Станіславовича відносно Шубіної Діани Олегівни взяти під громадський контроль Всеукраїнської громадської організації Спілки Офіцерів України.

2. Докласти зусиль у межах чинного законодавства для створення умов які б не дозволили знищити або фальсифікувати генетичні зразки як основний доказ у справі про встановлення батьківства.

3. Звернутися до відповідних державних органів і установ що повинні належним чином здійснювати представництво інтересів Шубіної Діани Олегівни у справі по встановленню батьківства Тихонова Олега Станіславовича відносно неї.

4. Максимально залучити можливості Всеукраїнської громадської організації Спілки Офіцерів України для надання висвітлення, розголосу і інформаційної об’єктивності стосовно цієї судової справи, як справи неординарної, але в багатьох моментах символічної (захист права української дитини на свого батька офіцера-миротворця, який загинув виконуючи завдання держави).

Щиро сподіваємося на Вашу допомогу у захисті прав дитини українського офіцера-миротворця. Ми намагалися стримати свої емоції і додати більше формальних чинників, що спонукали нас до цього листа. Але ми готові до кінця захищати цю дитину. Дитина українського офіцера має право на гідне існування не залежно від того чи в шлюбі вона народжена, чи поза шлюбом, чи хоче цього суддя чи ні.

Цього листа передаємо до Виконавчого комітету Всеукраїнської громадської організації Спілки Офіцерів України за допомогою голови Криворізької міської організації СОУ полковника Петра Лисенка.

Члени Криворізької організації СОУ

та військовослужбовці Криворізького гарнізону

_____________________________________________________

ХХ зїзд СОУ 17 квітня 2010 року підтримав цей лист і направив відповідні звернення до Генерального прокурора та Президента України

СМЕ Комолов до судді ЦМіського району Черкасенко

Spilka_OU — Mon, 21 Jun 2010 20:56:52 GMT

Суддя Черкасенко до СМЕ

Spilka_OU — Mon, 21 Jun 2010 20:53:25 GMT

Голова Центрально-Міського районного суду Тихоновій О.І. (копія)

Spilka_OU — Mon, 21 Jun 2010 20:51:25 GMT

Про відвід судді Чумак (заяви Шубіної О.В.)

Spilka_OU — Mon, 21 Jun 2010 20:49:12 GMT

Позиція Дніпропетровського обласного військового комісаріату

Spilka_OU — Mon, 21 Jun 2010 20:46:19 GMT