Cправу про визнання батьківства українського офіцера-миротворця Тихонова Олега Станіславовича відносно Шубіної Діани Олегівни, - його неповнолітньої доньки, конкретні посадові особи судових та державних органів у змові з третьою особою намагаються не тільки затягнути, але й взагалі фальсифікувати шляхом знищення генетичних зразків (а на сьогодні згідно вимог внутрівідомчих нормативних документів в СМЕ зразки вже знищені за встановленим терміном, залишилися тільки в суді) як основного доказу у справі.
Криворізьке
міське об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса
ШЕВЧЕНКАяк
колективний член Української
Гельсінської спілки з прав людини останнім часом опікується справами в
судових
та наглядових органах як на національному рівні , так і в Європейському
суді з
прав людини. Це захист прав на приватність, на освіту, на недоторканість
житла,
на громадську діяльність тощо.
Зокрема,
криворізький просвітянин голова Криворізької міської організації Спілки
Офіцерів України полковник Петро ЛИСЕНКО супроводжує справу щодо
встановлення
батьківства загиблого офіцера-миротворцяОлега ТИХОНОВА відносно його доньки ДіаниШУБІНОЇ
(криворізька преса вже згадувала цей
випадок). На наше запитання стосовно оцінки захисту прав людини з боку
наглядових і судових органів у Кривому Розі Петро ЛИСЕНКО відповів:
«Криворіжжя
для України у цьому плані не є винятком. Справу щодо захисту прав Діани
ШУБІНОЇ
національні суди різного рівня запускають по колу вже майже п’ять років.
Судом
ігноруються висновки судово-медичних експертів тачисленні покази
свідків у справі. На цей час
у наснавіть
виникли побоювання стосовно
можливої організації підміни генетичних зразків з метою фальсифікації та
повної
ліквідації доказів. До того ж,представники судових та наглядових органів виконують вимоги
навіть не
відповідача, а … третьої особи,і їх
поведінка шкодить не тільки авторитету судової гілки влади, але й
держави в
цілому. На рішення суду впливають не аргументи сторін та надані докази, а
якісь
невидимі, я б сказав, тіньові чинники. У даному випадку держава не
захищає
права дитини офіцера, який загинув,виконуючи завдання цієї держави. Звичайно, про це не будуть
мовчати ані
Українська Гельсінська спілка, ані Спілка Офіцерів України,бо ця справа є
нині показовою щодо суті
сьогоднішньої судової і наглядової системи в Україні. Ми готуємося до
розгляду
цієї справи у Європейському суді з прав людини у Страсбурзі, бо надія на
чесний
і неупереджений розгляд на національному рівні майже згасла».
